ЗАПОЛЯРНА ЗИМА
Крізь морок полярної ночі,
(Три місяці сонця нема),
Від вересня в червень дорогу
Торує таймирська зима.
Снігами завіявши далі,
По тундрі бреде навмання.
З супутником злим вітрюганом
Ламає і корчить гілля.
Як звір завива і морозом
Обпалює злий буревій.
Полярна зима - безкінечність
З морозів, снігів і завій.
У тундрі в густій заметілі
Оленячий губиться слід.
Норілку скував аж до червня
Сталевої міцності лід.
Так рідко гостюють тут грози,
А в липні - трава пророста.
І літа - одна лиш краплина,
Де вічна лежить мерзлота.
... В свій край повернусь. І назавжди
Зостанеться в згадці моїй
Полярна ота безкінечність
З морозів, снігів і завій.
13.06.- 4.07.99.
М.ПІШТА.
м. Норільськ.
