Мої вуста
тобою не ціловані,
Не зігрівало
рук твоїх тепло.
Душі твоєї ніжність не для мене,
І синь очей,– мов чисте джерело.
З тобою нам не посміхались
зорі
І соловейко не для нас співав.
Конвалій ніжних,
рясту весняного
Ніколи ти мені не дарував.
Та вслід
тобі дивлюсь, мов
зачарована,
І вірю: все життя моє мине
В чеканні світлих зустрічей
з тобою,
В надії, що покличеш ти мене.
25.03.84.