Сьогодні йде синок наш

В перший  клас,

Як дня цього чекав він,

Наш хороший!

Шкільну одів він форму,

Взяв портфель,

І зовсім на школярика

Став схожий.

 

Пішов з букетом

Пишним у руці...

“В щасливу путь,

Навчайся й пам’ятай,

Що в школі вивчиш все

Про  землю й космос,

Про океани, ріки,

Рідний край.

 

Після  занять

Ти гарний свій букет

Положиш,  синку,

На могилу в сквері,

Героям, що з війни

Не повернулись,

Щоб сонце всім світило

В мирнім небі.”

 

...Ось і пройшов цей день,

Ясний і жданий:

На небокраї сонце догоря.

...Дорога , в світлий шлях

Життя людського,

Бере початок

Саме з букваря.

 

                       30. 08. 76.

 

 

 

  

 

 

 

Коли тихо падали сніжинки

На стежини і на наш поріг –

Перший лист прийшов від тебе, синку,

Із армійських нелегких доріг.

 

Вісточка, що день і ніч чекана,

Засвітила сонечком ясним.

Стих на хвильку біль розлуки-рани,

Сніг на вітах – білий квіт весни.

 

“Не хвилюйтесь: в мене все в порядку!”

Заспокоїв, не піддав вогню.

Вперше ти сказав неправду, синку,

Щирую неправдоньку свою.

 

Знаю: важко на початку служби

І не  “все в порядку” в перші дні,

Та читать приємно було дуже,

Ці слова неправдоньки, мені.

 

Пригасив в душі вогонь розлуки.

Й вірю: пройде ще півроку, рік,

Іншого – читать не доведеться:

У міцних руках все перетреться,

Ти в нас, синку, хникать не привик.

 

Хай же дух, і молодість, і сила

В буднях нелегких не підведуть,

Щоби чесна, світла і правдива

Слалася тобі під ноги путь.

 

Роки – пролетять. І знову в танці

Жовтий лист завихрить листопад,

Й неодмінно, ввечері чи вранці,

В рідний дім повернеться солдат.

 

І змужнілим, сильним і красивим

Стане він на рідний свій поріг.

...Перший лист прийшов від тебе, синку,

Із армійських нелегких доріг.

 

                                           29. 04. 88.

                                               

                                               М. ПІШТА.

                                               с. Семенівка.