ОБЕЛІСКИ
Мовчазні, суворі обеліски,
Скільки вас на звільненій землі?
Біля вас ростуть стрункі берізки,
Біля вас сумують матері.
Скільки літніх і зовсім безвусих
За свободу й щастя полягло!
Скільки синьооких, темно-русих
Більше не повернеться в село!
Їм пісень ніколи не співати,
І не бачить, як шумлять жита,
І не знати, як Вітчизна-мати
Під безхмарним небом розквіта.
Скільки доль і світлих мрій крилатих
Обірвала назавжди війна...
Ще й тепер на шлях виходить мати —
Коси вкрила густо сивина.
І чекає, доки зійдуть зорі,
З вирію повернуть журавлі...
Обеліски, мовчазні, суворі,
Скільки вас на звільненій землі?!
8-9.04.78.
