У полі, де синіє море льону,
Величний обеліск у височінь зорить.
Товаришу, спинися у поклоні,
Солдат-герой тут під гранітом спить!
Товаришу, ти поклонись могилі
І обеліску, що підпер блакить!
Віддав життя солдат, щоб ми у мирі
Могли під сонцем жити і творить!
Де рвались бомби і гули гармати,
Де диким смерчем пронеслась війна,
В безкрає поле сива-сива мати
До обеліска квіти принесла.
