Серпнева ніч. Мов намистини зорі

Понад ланами мерехтять ясні.

До ранку не стихає гул моторів:

Хліба збирають в полі жниварі.

 

Яскраве світло фар пітьму шматує.

В моїй душі — якийсь бентежний щем:

Тобою щойно скошене колосся

Вже ллється в бункер золотим дощем.

 

 

                                      12. 08. 78.

 

                                Мотрона  ПІШТА,

                      член  літературної  студії

                       імені  Федора  Швіндіна.

                                 с. Семенівка.