Ненько моя сива,
рідна мати,
Яблунько старенька
у
саду,
Рано овдовівши у війну,
Виростила ти мене
без тата.
Всюди ти встигала —
вдома, в полі,
Втрати біль перемогла
й біду.
І зростила нас —
чотири долі,
Донечок чотири, не одну.
Матінко ласкава, дуже рано
Впала сивина в твою косу.
Теплоту душі твоєї, мамо,
Крізь роки життя
я пронесу.
Я цілую теплі твої руки,
Як вертаю з дальньої путі.
Всі стежини наші
і доріжки
Лиш до тебе сходяться
в житті.
Мати, мати... Рідні,
милі мами,
Як про вас написано
багато
І віршів хороших,
і пісень...
Славимо життя
щасливий день
І величне, горде слово ”Мати“!
1.03.82.
Мотрона ПІШТА.
с.
Семенівка.
