Вітровіям всім наперекір.
Вабить
зір білява
гречка в полі,
Медоносні липи манять бджіл.
Чари літа... Жайвір розсипає
Над
полями срібний перелив.
Золоте колосся достигає
На яснім безмежжі рідних нив.
За селом, понад широким
яром,
Біла повінь
вкрила пагорби:
То квітує
перекотиполе,
Ніби в трави сіли голуби.
На узліссі пахне материнка,
Сонячно квітує звіробій.
І лелека на копицю сіна
В
лузі став, неначе вартовий.
Перепілка зрання
і до ночі
У
житах співає день при дні.
І волошки, ніби твої
очі,
Ніжно
посміхаютьса мені...
8 –13. 09. 84.
Мотрона ПІШТА.
с.
Семенівка.
